Боришковецька гімназія

Боришковецька гімназія Слобідсько-Кульчієвецької ОТГ Кам'янець-Подільського району

Мистецтво

 

 

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

 

МИСТЕЦТВО
5– 9 класи

 

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів[1]

 

Укладачі програми (2012 рік):

Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи);

Оксана Коваленко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;

Галина Сотська, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук; старший науковий співробітник;

Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук;

Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;

Олена Константинова, учитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16 м. Києва, вчитель-методист;

Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук;

Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат педагогічних наук;

Надія Новикова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;

Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, учитель-методист.

Робоча група з оновлення програми:

Олена Гайдамака, старший науковий співробітник ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук;

Наталія Лємешева, методист образотворчого мистецтва лабораторії виховної роботи лабораторії КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Черкаська обл.;

Тетяна Абрамян, учитель музичного мистецтва Торецькоi загальноосвітньої школи I–III ст. № 10 Торецькоi міської ради, Донецька обл., учитель-методист;

Оксана Гусєва, викладач образотворчого мистецтва Педагогічного коледжу ім. А. Ю. Кримського м. Володимир – Волинського, Волинська обл.;

Олена Коваль, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Загальноосвітній навчальний заклад
І ступеня – гімназія № 39» Кам’янської міської ради, Дніпропетровська обл., учитель-методист;

Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інститут майбутнього, м. Київ;

Тетяна Шлєєнкова, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа I–III ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», Кіровоградська обл., заслужений учитель України.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін. Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його  багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином, здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в  розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи є патріотом України, поважає її історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною (і рідною, у разі відмінності) мовою, спілкується щонайменше однією іноземною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний у громадському й особистому житті, підприємливий і ініціативний, має уявлення про світобудову, береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:

  • виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;
  • формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
  • розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
  • стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
  • розвиток художніх здібностей, креативного мислення;
  • формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.

 

Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах:

  • наступності між початковою, основною і старшою школою;
  • поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;
  • інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
  • креативності (пріоритет творчої самореалізації);
  • варіативності змісту, методів, технологій;
  • діалогічності, полікультурності.

Опанування учнями мистецтва в основній школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків із предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.

Предметна мистецька компетентність (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) — це здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва. Вона формується у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент), виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).

Під час опанування учнями різних видів мистецтва формуються міжпредметні естетичні компетентності — здатність учня орієнтуватися в естетичних нормах різних сфер соціуму відповідно до сформованих естетичних ідеалів і цінностей, системи інтегрованих мистецьких знань і досвіду.

Предметні мистецькі та міжпредметні естетичні компетентності виявляються у здатності особистості використовувати набутий досвід мистецької діяльності у навчальних і життєвих ситуаціях, зокрема під час практичної, пізнавальної й творчої діяльності, сприймання, аналізу, інтерпретації творів мистецтва, участі у різних мистецьких заходах; у висловлюваннях, судженнях щодо ціннісного ставлення та щодо усвідомлення соціального, культурного, особистісного значення мистецтва; у критичній оцінці на основі естетичних засад та аргументації своєї позиції щодо творів мистецтва, довкілля, медіа й інтернет-ресурсів; у продукуванні креативних ідей та пропонуванні способів їхньої реалізації; в умінні трансформувати мистецькі знання у досвід діяльності виконання практичних і творчих завдань, естетизації середовища та корекції власного емоційного стану, задоволення власних творчих потреб тощо.

 

Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей, зокрема:

Таблиця

Ключова компетентність Компоненти
1.    Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності)  мовою Уміння: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших

Ставлення: усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення

2.    Спілкування іноземними
мовами
Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів

Ставлення: пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов

3.    Математична компетентність Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва

4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо)

Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

5. Інформаційно-цифрова
компетентність
Уміння: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності

Ставлення: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей

6. Уміння вчитися
впродовж життя
Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію

Ставлення: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку

7. Ініціативність і підприємливість Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони
Ставлення: ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат
8. Соціальна та громадянська компетентності Уміння: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище
Ставлення: усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності
9. Обізнаність і
самовираження у
сфері культури 
Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва

Ставлення: пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства

10. Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан

Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

 

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії — соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через  відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема,через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.

Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено такі: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.

Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини.

Наскрізна змістова лінія «Здоровя і безпека» націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній).

 

Характеристика структури програми й особливості організації навчально-виховного процесу

Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії,  як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».

Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.

У 57 класах пріоритетними є різноманітні форми  практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 клас), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв
(6 клас), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 клас). У 8–9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча й культурологічна пропедевтика).

Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Учитель самостійно  визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл.  Отже, головне надзавдання вчителя — створити захопливу й емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість — в особистісній і соціокультурній діяльності.

Години резервного часу використовуються на розсуд учителя —  на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.

 

Загальна тематична структура програми

 

 

Клас Тема Кількість годин на тиждень
Інтегрований курс «Мистецтво»
Музичне мистецтво Образотворче мистецтво
5 Види мистецтва 1 1

 

6 Жанри мистецтва 1 1

 

7 Мистецтво: діалог традицій і новаторства 1 1
Інтегрований курс «Мистецтво»
8 Мистецтво в культурі минулого 1
9 Мистецтво в культурі сучасності 1

 

 

Особливості оцінювання результатів навчання

 

Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.

Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:

  • предметні мистецькі;
  • міжпредметні естетичні;
  • ключові.

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а  рівень особистісних досягнень.  Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів — інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, — дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

До основних видів оцінювання належать:  поточне (виконує діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції), тематичне  і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка й взаємне оцінювання.

Тематична структура програми «Музичне мистецтво» (5–7 класи)

35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

 

 

Клас Тема року Теми
5 Види музичного мистецтва Музика як вид мистецтва
Народна музика
Професійна музика
Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

(образотворче мистецтво, архітектура, література, театр, цирк, кіно)

6 Жанри  музичного мистецтва Жанри камерно-вокальної музики
Жанри хорової музики
Жанри камерно-інструментальної музики
Жанри симфонічної музики
 

7

 

Музика: діалог  традицій
і новаторства

Мистецтво в нашому житті
Новітні музичні явища

 

 

 

 

 

 

5 клас. Види музичного мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      орієнтується в основних засобах музичної виразності, їхньої ролі у створенні  музичного образу;

●      називає особливості народних пісень і танців, народних музичних інструментів;

●      наводить приклади значення музики в житті, зокрема в побуті, медіапросторі

Діяльнісний компонент

●      дотримується правил співу;

●      виразно виконує народні пісні з елементами театралізації, зокрема обрядові, побутові, історичні та ін.;

●      створює найпростіший ритмічний супровід до пісні;

●      розрізняє тембри співацьких голосів, звучання українських народних  інструментів;

●      застосовує музичні знання та вміння у власному житті;

●      інтерпретує зміст прослуханих музичних творів

Ціннісний компонент

●      висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів;

●      виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва;

●      усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу й гордість за нього;

●      пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність;

●      виявляє повагу та толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу

 

 

Музика як вид мистецтва

Народна музика

 

 

 

Учень / учениця

 Знаннєвий компонент

●      орієнтується у характерних ознаках програмної та непрограмної, вокальної та інструментальної, хорової та симфонічної музики;

●      орієнтується в поняттях «вокальна», «інструментальна», «хорова», «симфонічна музика»;

●      розуміє зв’язок народної і професійної музики;

●      наводить приклади взаємодії  музики та інших видів мистецтва (образотворче мистецтво, література, театр, цирк, кіно);

●      називає різновиди ансамблів та оркестрів

Діяльнісний компонент

●      порівнює твори вокальної  та  інструментальної музики;

●      передає музичні образи в малюнках, пластичних імпровізаціях;

●      розрізняє тембри інструментів симфонічного оркестру;

●      характеризує засоби музичної виразності;

●      інтерпретує зміст музичних творів і творів інших видів мистецтва;

●      застосовує музичні знання та вміння, зокрема форми взаємодії музики з іншими видами мистецтва в процесі комунікації

Ціннісний компонент

●      висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів;

●      виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва;

●        усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є мистецтво

 

 

Професійна музика

Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

 

Наприкінці 5 класу учень / учениця виявляє здатність:

●     інтерпретувати зміст музичних творів, зокрема в їх взаємозв’язках з іншими видами мистецтва;

●     передавати враження від музики вербальними, художніми засобами, засобами ритмопластики та театралізації;

●     виконувати пісні  серед однолітків, у родині з рухами та ритмічним акомпанементом;

●     розуміти зв’язок музики з іншими видами мистецтва, застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності;

●     висловлювати власні судження про музику та інші види мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них;

●     брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу музики, співпрацювати в малих і великих групах;

●   проявляти допитливість у процесі пізнання музики, використовувати різні друковані джерела інформації про музичне мистецтво в навчально-пізнавальній і соціокультурній діяльності

 

6 клас.  Жанри музичного мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      орієнтується у характерних ознаках жанрів камерно-вокальної та хорової музики (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення;

●      наводить приклади творів жанрів камерно-вокальної та хорової музики

Діяльнісний компонент

●      порівнює камерно-вокальні та хорові жанри;

●      порівнює власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставиться до них, виявляє ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі;

●      виконує пісні, які виражають різні естетичні почуття;

●      інтерпретує образний зміст камерно-вокальних і хорових творів;

●      застосовує набуті знання про вокальну та хорову музику у власній виконавській діяльності

Ціннісний компонент

●      висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів;

●     виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їхній вплив;

●      усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів;

●       усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства

 

 

 

Жанри

камерно-вокальної музики

 

Жанри хорової музики

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      знає й розуміє характерні ознаки  музичних жанрів  —  камерно-інструментальних  (прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.);

●      наводить приклади музичних циклів, поєднання жанрів

Діяльнісний компонент

●      виконує пісні, зокрема двоголосні;

●      інтерпретує інструментальні твори різних жанрів;

●      порівнює жанри камерної та симфонічної музики;

●      застосовує набуті знання про інструментальну музику в процесі міжособистісного спілкування

Ціннісний компонент

●      висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів;

●      виявляє естетичне ставлення до музичної діяльності;

●      усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів;

●       усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства

Жанри камерно-інструментальної музики

 

Жанри симфонічної музики

 

Наприкінці 6 класу учень/учениця  виявляє здатність:

●     інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;

●     виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі);

●     застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації, створення  домашньої фонотеки, складання програм шкільних і позашкільних концертів;

●     розуміти зв’язок музики з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності в різноманітній творчій діяльності;

●     висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі;

●     проявляти активність у процесі пізнання музичного мистецтва, використовувати медіаресурси (радіо, телебачення тощо) у пошуковій діяльності

7 клас.  Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю;

●      називає видатних митців (композиторів, виконавців, мистецькі колективи тощо) рідного краю;

●      знає про аранжування в музичному мистецтві; наводить приклади аранжування в народній й академічній музиці;

●      наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці

Діяльнісний компонент

●      виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації;

●      порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань;

●      застосовує знання та вміння з аранжування народної музики у власній виконавській творчості

Ціннісний компонент

●     виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив;

●      аналізує твори музичного мистецтва, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до них;

●      усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства

 

 

Музичне мистецтво в нашому житті

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      орієнтується в особливостях музичних явищ  ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня та ін.);

●      називає виражальні засоби електронної музики

Діяльнісний компонент

●      порівнює рок-оперу, мюзикл і класичні музично-театральні жанри;

●      розрізняє й виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня);

●      створює елементарні музичні/ритмічні композиції, зокрема з використанням комп’ютерних технологій;

●      застосовує знання про сучасні музичні напрями у власній творчій діяльності

Ціннісний компонент

●      висловлює емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва;

●      аналізує, інтерпретує, дає естетичну оцінку творам музичного мистецтва, (зокрема, естетично оцінює музичний супровід медіа та інтернет-простору з активною критичною позицією);

●      усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є твори музичного мистецтва минулого і сучасності;

●      усвідомлює необхідність збереження мистецького надбання людства

Новаторство в музичному  мистецтві
Наприкінці  7 класу учень / учениця  виявляє здатність:

●     самостійно інтерпретувати музику сучасності, розуміючи взаємозв’язок традицій і новаторства;

●     виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний (ритмічний, пластичний) супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності;

●     розуміти зв’язок музики з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та в соціокультурній діяльності;

●     висловлювати критичні судження щодо музичних явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію щодо музичних явищ сьогодення під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної музичної діяльності;

●     проявляти самостійність у процесі пізнання музичних явищ сучасності, прагнення використовувати  інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва в пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності

 

 

Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (57 класи)

35 годин на рік  (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

 

Клас Тема року Теми
5 Види мистецтв Графіка
Живопис
Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво
Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва   (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)
6 Жанри  мистецтва Анімалістичний жанр. Пейзаж
Портретний жанр
Побутовий жанр. Натюрморт
Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний
 

7

Мистецтво: діалог традицій  і новаторства Мистецтво в нашому житті
Дизайн

 

 

 

 

 

 

 

 

5 клас. Види образотворчого мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      знає види графіки, засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма); основні закони композиції

Діяльнісний компонент

●      відтворює об’єкти навколишнього світу засобами художньої виразності графіки;

●      передає об’єм предметів засобами світлотіні;

●      дотримується основних законів композиції;

●      застосовує різні графічні техніки та матеріали

Ціннісний компонент

●      висловлює власні судження про естетичну цінність графічних творів;

●      аналізує власні графічні творчі роботи та роботи однолітків;

●      усвідомлює значення графіки як основи інших видів образотворчого мистецтва

 

Графіка

 

 

 

 

 

 

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      знає види живопису; властивості кольору (насиченість, світлота, відтінок);

●      називає засоби художньої виразності живопису (колір, колорит, контраст, нюанс, колірна гама)

Діяльнісний компонент

●      відтворює красу навколишнього світу засобами живопису;

●      передає об’єм предметів кольором;

●      дотримується основних законів композиції;

●      уміє передавати плановість засобами живопису;

●      застосовує різні живописні техніки та матеріали (акварель, гуаш)

Ціннісний компонент

●      аналізує власні живописні творчі роботи й роботи своїх однолітків;

●      висловлює судження, ціннісні ставлення до творів живопису, які є  культурним надбанням людства в Україні й світі

 

Живопис

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      знає види скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; матеріали скульптури; види орнаментів;

●      розуміє засоби художньої виразності скульптури й декоративно-прикладного мистецтва;

●      називає закономірності стилізації

Діяльнісний компонент

●      уміє створювати художні образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних матеріалів (кругла скульптура, рельєф);

●      уміє створювати орнаментальні композиції;

●      стилізує природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних композицій;

●      застосовує різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму в декоративних і скульптурних композиціях

Ціннісний компонент

●      висловлює власні судження про твори декоративно-прикладного мистецтва й скульптури;

●      усвідомлює значення творів декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні і збереженні культурної спадщини України й світу

Скульптура.

Декоративно-прикладне мистецтво

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      розуміє зв’язок образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв (музикою, літературою, театром, цирком, кіно);

●      знає та розуміє особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтв

Діяльнісний компонент

●      застосовує відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій;

●      уміє створювати образотворчі композиції, які відображають взаємозв’язок між різними видами мистецтв

Ціннісний компонент

●      висловлює власні судження про нерозривну єдність різних видів мистецтв;

●      усвідомлює те, що в поєднані образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв повною мірою відображається багатоплановість і складність навколишнього середовища;

●      виявляє значення роботи художника в театральному, цирковому мистецтві та кіно

 

 

Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв

Наприкінці 5 класу учень/учениця виявляє здатність:

●     розрізняти види образотворчого мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва, інтерпретувати їхній зміст;

●     розуміти взаємодію образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній та виражальній діяльності;

●     виконувати практичні роботи в різних техніках образотворчого мистецтва;

●     висловлювати власні судження щодо творів образотворчого мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в групах;

●     проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати різні джерела інформації в пізнавально-практичній діяльності

6 клас. Жанри образотворчого мистецтва
 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст

навчального матеріалу

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      знає особливості анімалістичного і пейзажного жанрів; види пейзажів; елементарну будову тварин;

●      розуміє закони лінійної та повітряної перспективи; послідовність зображення тварин та пейзажу

Діяльнісний компонент

●      створює художні образи тварин на площині та об’ємні, у статиці та динаміці;

●      передає простір засобами лінійної та повітряної  перспективи;

●      дотримується законів композиції під час виконання творчих робіт

Ціннісний компонент

●      усвідомлює відповідальність людини за збереження природного середовища свого краю, України й планети;

●      висловлює й аргументує своє ставлення до творів анімалістичного та пейзажного жанрів

Анімалістичний      жанр.

Пейзаж

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      знає види портрету й особливості портретного жанру;

●      розуміє елементарну будову та пропорційні особливості голови та фігури людини

Діяльнісний компонент

●      створює образи людини на площині та в об’ємі;

●      зображує фігуру людини у статиці та динаміці;

●      відтворює міміку, емоційні стани людини;

●       застосовує художні прийоми для  створення шаржів, карикатур

Ціннісний компонент

●      висловлює судження щодо творів портретного жанру різних видів, стилів, епох;

●      висловлює ціннісні ставлення щодо ролі портретів як культурного надбання людства;

●      усвідомлює цінність  поваги, розуміння, шанобливого  ставлення до людини

Портретний   жанр
Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      знає закони зображення  інтер’єру

●       розуміє особливості побутового жанру й натюрморту;

Діяльнісний компонент

●      виконує пошукові ескізи варіантів композиції натюрморту;

●      дотримується послідовності зображення натюрморту;

●      зображує натюрморти в різних видах образотворчого мистецтва;

●      відтворює сцени з повсякденного життя людей у сюжетно-тематичних  і декоративних композиціях;

●      застосовує різні техніки та матеріали у процесі виконання творчих робіт

Ціннісний компонент

●      висловлює ціннісні ставлення щодо творів образотворчого мистецтва, які  відображають життя та побут різних верств населення минулого й сучасності;

●      усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є образотворче мистецтво

Побутовий жанр.

Натюрморт

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      знає і розуміє особливості історичного, міфологічного,  релігійного,  батального  жанрів

Діяльнісний компонент

●      уміє виділяти композиційний центр у сюжетно-тематичній композиції;

●      використовує різні техніки для створення сюжетно-тематичні композиції в історичному, батальному, релігійному, міфологічному жанрах

Ціннісний компонент

●      усвідомлює роль образотворчого мистецтва як засобу збереження історичної пам’яті людства;

●      висловлює судження щодо творів мистецтва вітчизняного і світового значення

Жанри: історичний,   міфологічний,  релігійний, батальний
Наприкінці 6 класу  учень / учениця  виявляє здатність:

●     інтерпретувати твори образотворчого мистецтва різних жанрів;

●     виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва;

●     розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей, застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній і виражальній  діяльності;

●     висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, аргументувати власну думку, поважати думки інших;

●     проявляти активність у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації

 

 

7 клас.  Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      орієнтується у видах архітектури;

●      знає архітектурні пам’ятки свого регіону, України та світу;

●      розуміє регіональні особливості й символіку різних видів декоративно-прикладного мистецтва (розпис, кераміка, вишивка, писанкарство, витинанка, народна іграшка тощо)

Діяльнісний компонент

●      зображує архітектурні споруди за законами лінійної перспективи (екстер’єр, інтер’єр з пам’яті, за уявою);

●      створює ескізи проектів, макети екстер’єру й інтер’єру;

●      використовує в декоративно-прикладній діяльності символіку традиційної орнаментики й кольору;

●      виконує творчі роботи в різних техніках декоративно-прикладного мистецтва

Ціннісний компонент

●      усвідомлює фундаментальне значення народного мистецтва й цінність особистого внеску в розвиток української культури;

●      висловлює власні судження про необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства;

●       виявляє емоційно-ціннісне ставлення щодо творів архітектури

 

Мистецтво в нашому житті

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●      знає види дизайнерської діяльності (графічний, промисловий, ландшафтний тощо);

●      орієнтується в основах специфіки видів дизайнерської діяльності

 

Діяльнісний компонент

●      розробляє ескізи дизайну середовища; ескізи одягу з урахуванням національних традицій і сучасних тенденцій у моді; ескізи для різних видів поліграфічної продукції;

●      проектує, моделює транспортні засоби, побутові предмети на основі природних форм;

●      використовує медіа-технології у процесі створення дизайнерського продукту

Ціннісний компонент

●    висловлює власні судження про роль сучасних тенденцій мистецтва у формуванні та розвитку культурного середовища України й світу;

●    усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості

Дизайн
Наприкінці  7 класу учень / учениця виявляє здатність:

●   самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в єдності традицій і новаторства, розуміти їхні зв’язки з природним, соціальним і культурним середовищами;

●   застосовувати набуті знання й уміння для творчої самореалізації в соціокультурній діяльності;

●   розуміти  зв’язок  образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності  у процесі творчості;

●   висловлювати критичні судження щодо художніх явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументувати власну позицію під час дискусії, брати участь у культурному житті суспільства;

●   проявляти активність у процесі пізнання художніх явищ сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні технології у творчо-пошуковій діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (57 класи)

70 годин на рік (2 години на тиждень), з них 8 годин — резервний час

 

 

Клас

 

Тема року Теми
5

 

Види мистецтвa Народне і професійне мистецтво
Взаємодія і синтез мистецтва
6

 

Жанри мистецтва Образи природи в мистецьких жанрах
Образ людини  в мистецьких жанрах
7

 

Мистецтво: діалог  традицій

і новаторства

 

Мистецтво в нашому житті
Новітні мистецькі явища

 

 

 

5 клас. Види мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●    знає види та засоби художньої виразності графіки, живопису, скульптури; види орнаментів і символіку кольорів;

●    називає  характерні ознаки вокальної та інструментальної музики;

●    розуміє основні засоби музичної виразності, їхню роль у створенні музичного образу;

●    орієнтується в особливостях народних пісень і танців, розуміє зв’язок народної і професійної музики

 

Діяльнісний компонент

●    виконує  пісні, зокрема з елементами театралізації, ритмічним супроводом;

●    порівнює й інтерпретує зміст прослуханих вокальних й інструментальних творів програмної і непрограмної музики;

●    розрізняє тембри співацьких голосів, українських народних  інструментів;

●    аналізує та порівнює тембри інструментів симфонічного оркестру;

●    створює  композиції з графіки, живопису, скульптури, використовуючи різні техніки та матеріали;

●    застосовує правила симетрії й ритму під час створення декоративних композицій;

●    відтворює природну форму тварин у різних художніх техніках;

●    уміло добирає формат і варіанти розташування елементів композиції, передає  плановість

Ціннісний компонент

●    виявляє  емоційно-ціннісне ставлення до народного і професійного мистецтва;

●    висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво;

●    усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього;

●    усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості

Народне і професійне  мистецтво

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●     знає і розуміє особливості взаємодії різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, архітектури, літератури тощо) та специфіку синтетичного мистецтва (хореографія, театр, цирк, кіно)

Діяльнісний компонент

●     добирає тематичні мистецькі колекції, передає зміст музичних образів у малюнках;

●     уміє відтворювати художні образи у різних видах мистецтва

●     інтерпретує образний зміст творів різних видів мистецтва й порівнює засоби його втілення

Ціннісний компонент

●     виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив;

●     висловлює ціннісне ставлення до творів різних видів мистецтва;

●     висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є твори різних видів мистецтва

 

Взаємодія і синтез мистецтв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприкінці 5 класу учень / учениця  виявляє здатність:

●     інтерпретувати зміст творів різних видів мистецтва, усвідомлюючи їх специфіку та взаємодію;

●     виконувати пісні з елементами театралізації;

●     виконувати творчі роботи в різних видах образотворчого мистецтва;

●     розуміти зв’язок різних видів мистецтва та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності;

●     висловлювати власні судження про мистецтво, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в малих і великих групах;

●     використовувати різні медіаресурси і комп’ютерні технології в навчально-творчій діяльності

 

 

6 клас. Жанри мистецтва

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●    знає особливості жанрів образотворчого мистецтва (портрет, побутовий,  історичний,   міфологічний, релігійний, батальний);

●    розуміє характерні ознаки камерно-вокальних і хорових жанрів (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, літургія та ін.), типи розвитку музики

Діяльнісний компонент

●    виконує пісні, імпровізує нескладний супровід до них;

●    застосовує набуті знання про жанри вокальної музики у власній виконавській діяльності;

●    створює образи людини (зокрема, з натури) (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці), дотримуючись пропорційних особливостей голови, фігури;

●    виконує сюжетно-тематичні композиції у різних жанрах образотворчого мистецтва

●    інтерпретує образний зміст і визначає форму творів камерно-вокальної і хорової музики різних жанрів

Ціннісний компонент

●    виявляє емоційно-ціннісного ставлення до творів мистецтва;

●    відтворює різними способами емоційні стани, що викликали твори мистецтва;

●    усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів

Образ людини
у  мистецьких жанрах 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●     знає характерні ознаки музичних жанрів — камерно-інструментальних (прелюдія, ноктюрн, рондо, варіації, етюд-картина, соната тощо) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, симфонічна сюїта тощо), типи розвитку музики;

●     розуміє особливості жанрів образотворчого мистецтва (пейзаж, натюрморт, анімалістичний жанр)

Діяльнісний компонент

●     уміє виконувати народні та композиторські пісні;

●     уміє створювати живописні й графічні пейзажі та натюрморти;

●     розпізнає зміст і визначає форму творів камерно-інструментальної та симфонічної музики різних жанрів;

●     створює образи тварин (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці);

●     використовує закони кольорознавства, перспективи (лінійна, повітряна), прийоми композиції, техніки й матеріали в художньо-практичній діяльності відповідно до творчого задуму;

●     передає уявний простір засобами лінійної та повітряної перспективи;

●     застосовує набуті знання про жанри інструментальної музики й образотворчого мистецтва у процесі інтерпретації художніх творів і міжособистісного спілкування

Ціннісний компонент

●     оцінює й висловлює судження щодо мистецьких витворів  різних жанрів;

●     виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва;

●     відтворює різними способами емоційні стани, втілені в художніх образах;

●     усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів;

●     усвідомлює необхідність бережливого ставлення до природних ресурсів свого краю й планети

Образи природи  у мистецьких  жанрах

 

 

 

Наприкінці 6 класу учень/учениця  виявляє здатність:

●     інтерпретувати твори мистецтва різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;

●     виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі), створювати домашню фонотеку, складати програми шкільних і позашкільних концертів;

●     виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки;

●     розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності;

●     висловлювати оцінні судження щодо творів мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі;

●     проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси

7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●    орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю;

●    орієнтується в особливостях декоративно-прикладного мистецтва (розпис, писанкарство, вишивка, витинанка, народна іграшка тощо);

●    знає про особливості аранжування народної та академічної музики;

●    наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці;

●    розуміє особливості архітектури як виду мистецтва;

●    називає найвідоміші архітектурні пам’ятки рідного краю, України

Діяльнісний компонент

●    виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації;

●    порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань;

●    створює архітектурні образи у різних техніках (по пам’яті, за уявою);

●    розробляє ескізи виробів декоративно-прикладного мистецтва та виконує творчі роботи (розпис, вишивка, витинанка, народна іграшки тощо) з урахуванням традицій;

●    застосовує знання та вміння з аранжування музики у власній виконавській творчості;

●    застосовує знання особливостей архітектури й декоративно-прикладного мистецтва у побуті;

●     інтерпретує твори мистецтва

Ціннісний компонент

●    визначає естетичну оцінку творам різних видів мистецтва;

●    виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва;

●    усвідомлює необхідність збереження художнього надбання українського народу та різних народів світу;

●     усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього;

●    пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність

 

 

Мистецтво у нашому житті

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●    орієнтується в особливостях музичних явищ ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня, мюзикл, електронна музика);

●    знає сучасні медіатехнології для створення дизайнерського виробу;

●    наводить приклади видів дизайну (графічний, промисловий, ландшафтний, арт-дизайн)

Діяльнісний компонент

●    виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня тощо);

●    створює елементарні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій;

●    розробляє ескізи дизайну середовища, транспорту, побутових виробів, одягу, поліграфічної продукції;

●    використовує знання про новітні музичні явища у власній творчій діяльності;

●    застосовує дизайнерські вміння у власному житті

Ціннісний компонент

●     виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив;

●    аналізує, інтерпретує, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва та художніх явищ сучасності і довкілля (зокрема медіа й інтернет-простору);

●    усвідомлює загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; усвідомлює українську культурну ідентичність;

●    виявляє повагу й толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу

 

Новітні мистецькі  явища, дизайн

 

 

 

 

 

 

 

Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність:

●    самостійно інтерпретувати мистецькі явища сучасності, розуміючи їх зв’язок із природним, соціальним і культурним середовищами;

●     виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації;

●    виконувати творчі роботи з використанням досягнень мистецтва сучасності; здійснювати художнє оформлення шкільних заходів, брати участь у соціокультурній діяльності;

●    розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності в соціокультурній діяльності;

●    висловлювати критичні судження щодо мистецьких явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної мистецької діяльності;

●    проявляти самостійність у процесі пізнання явищ мистецтва сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми в пошуково-дослідній діяльності

 

Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (89 класи)

35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

 

Клас Тема року Теми
8 Мистецтво в культурі  минулого Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
 

 

Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм
9 Мистецтво в культурі сучасності Стилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм

і постмодернізм

 

 

Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)

 

8 клас

Мистецтво в культурі минулого

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст

навчального матеріалу

Учень  / учениця

Знаннєвий компонент

●    орієнтується в особливостях стилів мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);

●    знає вітчизняні й світові архітектурні пам’ятки стародавніх епох

Діяльнісний компонент

●    розрізняє стилі у різних видах мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);

 

●    використовує різні художні матеріали у зображенні архітектурних споруд і виконує живописні й графічні композиції у різних стилях;

●    використовує спеціальну термінологію під час колективних обговорень явищ мистецтва

●    застосовує набуті знання і вміння в художньо-творчій діяльності, під час виконання  проектів

Ціннісний компонент

●    усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини рідного краю й світу;

●    оцінює і висловлює власне судження щодо творів мистецтва

 

Стилі та напрями мистецтва

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●        орієнтується в особливостях стилів мистецтва (бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм)

Діяльнісний компонент

●        розрізняє стилі у різних видах мистецтва;

●        виконує ескізи, композиції, театралізації;

●        застосовує знання і вміння щодо стилів і напрямів мистецтва у художньо-творчій діяльності, при виконанні індивідуальних і групових проектів;

●        застосовує спеціальну термінологію в процесі міжособистісного спілкування

Ціннісний компонент

●        усвідомлює цінність історичної та мистецької спадщини України та світу;

●        обґрунтовує судження щодо ролі людини у створенні і збереженні культурної спадщини свого народу й  людства

Стилі та напрями мистецтва (продовження)
Наприкінці 8 класу учень / учениця  виявляє здатність

●         інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;

●         розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;

●         застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;

●         висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;

●         здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали;

●         мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави

9 клас. Мистецтво у культурі сучасності
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст

навчального матеріалу

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●         розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм та постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму);

●         знає спадщину видатних діячів вітчизняного мистецтва

Діяльнісний компонент

●         створює живописні, графічні та декоративні композиції у різних стилях і напрямах;

●         застосовує знання про стилі та напрями мистецтва для самореалізації;

●         планує виконання проектів у процесі художньо-творчої і соціокультурної діяльності

Ціннісний компонент

●         інтерпретує й порівнює твори мистецтва різних стилів і напрямів;

●         оцінює твори видатних діячів мистецтва України й світу;

●         усвідомлює і оцінює роль людини у створенні  історичної і культурної спадщини України та світу;

●         усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу

Стилі та напрями мистецтва (продовження)
 

 

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

●         знає види екранних мистецтв, жанри кіномистецтва;

●         називає найвідоміші музеї й художні галереї рідного краю, України, світу;

●         розуміє форми збереження культурної спадщини, роль музеїв та медіа у поширенні мистецтва;

●         розуміє значущість мистецтва в діалозі культур

Діяльнісний компонент

●         класифікує твори мистецтва різних видів, жанрів, стилів і напрямів;

●         аналізує й критично оцінює сучасні явища культури, зокрема телебачення і рекламу;

●         уміє створювати ескізи рекламної продукції вітчизняного виробництва;

●         використовує комп’ютерні технології, зокрема ресурси Інтернету, для віртуальних екскурсій музеями України та світу, для виконання проектів;

●         застосовує набуті художні знання і вміння для саморозвитку, естетизації середовища;

Ціннісний компонент

●         висловлює й обґрунтовує судження щодо збереження мистецтва України та світу;

●         усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу;

●         усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства;

●         усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього

 

 

Екранні мистецтва.

Форми поширення мистецтва

Наприкінці 9 класу учень / учениця  виявляє здатність:

●         самостійно інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів, розуміючи їх значення для розвитку культури;

●         виконувати творчі роботи та індивідуальні або колективні мистецькі проекти з використанням традиційних і комп’ютерних технологій;

●         застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;

●         виявляти особистіно-ціннісне ставлення до художніх явищ сучасності, висловлювати аргументовані оцінки,

●         брати активну участь у дискусіях, шкільних культурно-мистецьких заходах;

●         здійснювати самостійну пошуково-дослідну діяльність щодо мистецьких явищ різних стилів і напрямів, використовувати комп’ютерні технології для віртуальних екскурсій, презентації результатів проектної діяльності; створення і оформлення шкільних музейних колекцій, художніх галерей, мистецьких віталень;

●         мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави

 

 

[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804